Податки в Німеччині, Праця та життя в Німеччині

Праця на умові Minijob: аналіз внесків та податків.

Тимчасова праця на умові Minijob або Midijob – обирають люди, які хочуть працювати, та мати додатковий заробіток, так як і ті що не мають можливості працювати повний робочий день. Такі люди, зазвичай платять значно нижчі внески та податки, ніж у випадку праці на повний робочий день. Але де саме ці відмінності? Ось короткий огляд для кращого розуміння.

Minijob. Звільнення від соціальних внесків і податків.

Багато людей вирішує працювати на неповний робочий день або в межах так званої "Minijob". З початком нового 2024 року працівники на Minijob в середньому можуть заробляти 538 євро на місяць, що річно складає 6 456 євро. Є певна гнучкість у відношенні до годин праці, але важливо дотримуватись мінімальної погодинної ставки. Також важливо пам'ятати про ліміт у 538 євро, включаючи додаткові виплати, такі як святкові або відпусткові грошові додатки до заробітної плати.

У випадку відсутності регулярних додаткових робіт працівники на Minijob можуть перевищити ліміт заробітку до двох календарних місяців на рік, при чому заробіток може бути максимум удвічі більшим, ніж місячний ліміт у 538 євро, тобто 1 076 євро. У такому випадку річний дохід з Minijob може становити максимум 7 532 євро.

Щодо сплати внесків, роботодавці зазвичай оплачують внески на медичне страхування, страхування від нещасних випадків та державні податки. Державні внески складають 30 % від заробітної плати для підприємств і 12 % для домогосподарств. Працівники повинні сплачувати лише внески на пенсійне страхування в розмірі 3,6 відсотка, якщо вони не звільнені від сплати цього податку. У такому випадку роботодавець утримує та сплачує цю суму.

Часткова зайнятість, т. зв. Aushilfe. Звільнення від соціальних внесків.

Люди, які працюють на часткову зайнятість (Aushilfen), часто працевлаштовуються сезонно, наприклад у гастрономії або сільському господарстві. Вони також заміняють людей, які знаходяться у відпустках або на лікарняному. Тимчасова зайнятість Aushilfen обмежена, максимально три місяці в рік або 70 днів на рік. Їхня діяльність не може бути професійною, що означає, що ця робота має для них другорядне економічне значення, і самостійне забезпечення з неї неможливе.

Відносно оплати, загалом не стягуються внески на соціальне страхування з Aushilfen, незалежно від суми їхнього доходу. На відміну від осіб, які працюють за умовами "geringfügige Beschäftigung", не існує визначеного максимального ліміту доходів. Проте Aushilfen підлягають обов'язковому оподаткуванню. Вони можуть регулярно оподатковувати свій дохід, у якому роботодавець утримує звичайний податок на доходи. Альтернативно, що може бути цікавим для Aushilfen, компанія може вибрати одноразове оподаткування у розмірі 25% можливо, з додатковим церковним податком. У цьому випадку роботодавець зазвичай сплачує ці податки, а працівники отримують повну виплату без податків.

Проте опція одноразового оподаткування діє лише за певних умов:

  • Aushilfen працюють максимум 18 послідовних робочих днів.
  • Оплата за день роботи не перевищує 150 євро.
  • Середня годинна ставка не перевищує 19 євро.

"Midijob" - це працівники у перехідній зоні, так звані "Gleitzone" користуються зниженими соціальними внесками.

Працівники у перехідній зоні Gleitzone - ті, хто заробляє невелику суму та сплачує менші внески. Особи, які заробляють від 538,01 євро до максимум 2 000 євро щомісяця, працюють у так званій перехідній зоні. У цьому випадку вони не сплачують повний обсяг внесків до соціального страхування, це означає, що з їх заробітної плати, з суми брутто, залишається більше зарплатні, яку дістають на руки, тобто "Чистими". Ця сума залежить від суми зарплатні - чим менше зарплатня, тим менші внески припадають до сплати на працівника. Лише з суми брутто у розмірі 2 000 євро на місяць працівники повинні сплачувати стандартні 20 % соціальних внесків.

Ситуація ускладняється щодо сплати внесків роботодавця. Чим менше заробляють працівники, тим вищі соціальні внески для роботодавців. Починаючи з 28 % соціальних внесків на нижньому порозі перехідної зони. Однак для роботодавців ставка зменшується до 20 % при щомісячній зарплаті у розмірі 1 600 євро.