Gewerbe в Німеччині

Ведення власного бізнесу Gewerbe та обов’язок розрахунку.

Ведення власного бізнесу Gewerbe та обов’язок розрахунку?

Власна праця на свій рахунок в Німеччині, за останній час стала популярною формою заробітку. Реєстрація так званого Gewerbe не є складним процесом і коштує порівняно недорого (запис у бізнес-реєстр коштує приблизно до 30 €). Однак після реєстрації підприємець, незалежно від того, отримав він дохід чи ні, поширюється на зобов’язання сплати за нього податків, згідно з податковими нормами.

Далі ми спробуємо описати усі моменти реєстрування бізнесу та сплати за нього податку.  

Діяльність Gewerbe в Німеччині - які податкові декларації повинна подати фірма?

Про реєстрацію компанії в Німеччині ми вже писали на сторінках нашого блогу. Там ви можете прочитати, наприклад, про міфи, пов'язані з обліком комерційної діяльності. Однак ми ще раз нагадуємо тим, хто не особливо турбується про бюрократію, особливо в іншій країні. Це неправда, що при відсутності доходу не потрібно реєструватись. Особи, що займаються комерційною діяльністю в Німеччині, завжди зобов'язані подати податкову декларацію. Це регулюється положеннями Закону про податок на доходи фізичних осіб, а саме §46 EStG (Einkommensteuergesetz).

У цьому місці багато людей ставлять питання, про який облік йдеться. Особи, що ведуть Gewerbe в Німеччині, зобов'язані подавати податкові декларації наступних видів податків:

  • Податок на доходи (податок на прибуток). 
  • Податок на додану вартість (ПДВ).
  •  Податок Gewerbesteuer (у деяких випадках).

Компанії в Німеччині, які є платниками ПДВ, повинні надсилати щомісячні або щоквартальні звіти про ПДВ, відомі як Umsatzsteuervoranmeldung. Обов'язок подачі звіту про ПДВ також поширюється на особи, що ведуть Gewerbe. Підприємці, чий дохід перевищив 24 500 євро, також повинні розраховувати та сплачувати податок Gewerbesteuer. У випадку ведення невеликого бізнесу та доходів, згаданих вище, підприємця очікує ще одне сюрприз. З наступного року підприємець буде сплачувати ПДВ зі своїх доходів.

Як правильно зареєструвати Gewerbe в Німеччині?

Навіть у випадку з малим бізнесом, подання податкової декларації у паперовому вигляді неможливе. Протягом кількох років заяву слід подавати в електронному вигляді. Також необхідно, щоб вона була підписана електронним підписом або сертифікатом. Зрозуміло, що документи, необхідні для реєстрації, доведеться відправити поштою. Це можуть бути, наприклад, довідки про доходи з України. Однак немає сенсу надсилати рахунки, якщо податкова вирішить їх перевірити, вона може запросити їх.

Обов'язок розрахування за рік, це не тільки сплата податку 

Ми вже писали про обов'язкове врегулювання в Німеччині, у випадку ведення бізнесу, однак через необізнаність з  цієї теми ми знову повертаємось до неї. Це неправда, що Вам не потрібно подавати розрахунки, якщо Ви не отримуєте дохід. Відповідно до § 46 EStG (Закон про податок на прибуток), самозайняті особи повинні подати декларацію про податок на прибуток.

Важливо, що крім декларацій з податку на прибуток, навіть якщо підприємець розглядається як Kielnunternehmer відповідно до пункту 19 UStG (тобто узагальнення звільнення від сплати ПДВ), декларацію з ПДВ також слід надсилати до податкової. Окрім щорічної декларації з ПДВ, особи що підлягають оподаткуванню також мають подати попередні декларації (так званий Umsatzsteuervoranmeldung). Підприємці, чий дохід перевищує 24 500 Євро, також повинні пам’ятати, щоб подати декларацію Gewerbesteuererklaerung до податкової.

Однак може трапитися так, що попри реєстрацію компанії в Німеччині, податок на прибуток, а також ПДВ через діяльність за межами Німеччини або з іншої причини не будуть сплачуватися в Німеччині. Однак у такій ситуації Вам доведеться хоча б перевірити, чи не слід сплачувати податки в Німеччині, надіславши запитання до німецької податкової, яка перевіряє податкове зобов’язання підприємця.

За невиконання зобов'язань щодо обліку та подання декларацій можуть бути накладені штрафи та пені?

Для малих підприємств в Німеччині останній термін подання декларації припадає на 31 липня. Згаданий термін може бути відкладений. Перенесення терміну може бути оформлене у письмовій формі. Однак, якщо переносити термін на кілька днів або тижнів, достатньо телефонного повідомлення. При цьому, звичайно, потрібно обґрунтувати, чому неможливо виконати встановлений термін. Зазвичай прийняті причини схожі на ті, які застосовуються до працівників за трудовим договором.
 
Зазвичай це включає:
  • Тривале перебування за кордоном,
  • Відсутність необхідних документів,
  • Велике навантаження на роботу, 
  • Хронічне захворювання.

У випадку перенесення терміну все ж рекомендується використовувати письмову форму. В такому випадку у платника податків буде доказ про те, що він просив про перенесення терміну подання декларації. Проте багато власників Gewerbe не звертають уваги на зазначений термін. Вони також не турбуються про його продовження. У такій ситуації податковий орган може нарахувати пені за прострочку. Відсотки можуть становити 0,25% від зобов'язаного податку, але не менше 25 євро за кожен місяць затримки. Також слід очікувати виклику на облік, спрямованого податковим органом. Слід строго дотримуватися наступного вказаного в виклику терміну. При подальшій затримці в обліку податковий орган може накласти штраф. Зазвичай він становить від 100 до 500 євро. Максимальний штраф за відсутність податкової декларації може становити 25 000 євро.

Обов'язок зберігання документів

На жаль, незнання елементарної інформації, може також допровадити до штрафу. Трапляється так, що підприємець, який нехтує бухгалтерськими зобов’язаннями або доручає їх третім особам, не зацікавлений у збережені облікової документації. Коли наближається час для надсилання документів, виявляється, що він може подати бухгалтерські документи (рахунки) без звітів за минулі роки роботи. Ми вважаємо, що в інтересах платника податків важливо зберігати інформацію, пов’язану з минулими роками. Для дотримання регламентів, ділові записи повинні зберігатися протягом 10 років.

Особливо необхідно зберігати:

  • рахунки про доходи та витрати 
  • банківські виписки із зазначенням понесених витрат та надходжень за надані послуги
  • імена та адреси працівників (імена контактних осіб, контактні дані)
  • інформація про послуги (місця їх роботи та робочий час)
  • документи, що містять домовленості щодо наданих послуг (укладаються між підприємцями та клієнтами)

Збереження вище перерахованих документів буде у пригоді, не тільки при перевірці будь-якої служби, але і, як відомо, позбавить питань з боку інших фірм.