Gewerbe в Німеччині

Ведення власного бізнесу Gewerbe та обов’язок розрахунку.

Власна праця на свій рахунок в Німеччині, за останній час стала популярною формою заробітку. Реєстрація так званого Gewerbe не є складним процесом і коштує порівняно недорого (запис у бізнес-реєстр коштує приблизно до 30 €). Однак після реєстрації підприємець, незалежно від того, отримав він дохід чи ні, поширюється на зобов’язання сплати за нього податків, згідно з податковими нормами.

Далі ми спробуємо описати усі моменти реєстрування бізнесу та сплати за нього податку.  

 

Обов'язок розрахування за рік, це не тільки сплата податку 

Ми вже писали про обов'язкове врегулювання в Німеччині, у випадку ведення бізнесу, однак через необізнаність з  цієї теми ми знову повертаємось до неї. Це неправда, що Вам не потрібно подавати розрахунки, якщо Ви не отримуєте дохід. Відповідно до § 46 EStG (Закон про податок на прибуток), самозайняті особи повинні подати декларацію про податок на прибуток.

Важливо, що крім декларацій з податку на прибуток, навіть якщо підприємець розглядається як Kielnunternehmer відповідно до пункту 19 UStG (тобто узагальнення звільнення від сплати ПДВ), декларацію з ПДВ також слід надсилати до податкової. Окрім щорічної декларації з ПДВ, особи що підлягають оподаткуванню також мають подати попередні декларації (так званий Umsatzsteuervoranmeldung). Підприємці, чий дохід перевищує 24 500 Євро, також повинні пам’ятати, щоб подати декларацію Gewerbesteuererklaerung до податкової.

Однак може трапитися так, що попри реєстрацію компанії в Німеччині, податок на прибуток, а також ПДВ через діяльність за межами Німеччини або з іншої причини не будуть сплачуватися в Німеччині. Однак у такій ситуації Вам доведеться хоча б перевірити, чи не слід сплачувати податки в Німеччині, надіславши запитання до німецької податкової, яка перевіряє податкове зобов’язання підприємця.

 

В якій формі слід подати розрахунок та на які штрафи очікувати за несплату?

Вже кілька років підприємці не мають змоги надсилати податкову декларацію у паперовій формі. Заява повинна бути надіслана в електронному вигляді.

Невиконання зобов’язання про врегулювання може призвести до накладення штрафу та відсотків за простроченням, що може становити до 10% від податку, але не може перевищувати 25 000 Євро.

 

Обов'язок зберігання документів

На жаль, незнання елементарної інформації, може також допровадити до штрафу. Трапляється так, що підприємець, який нехтує бухгалтерськими зобов’язаннями або доручає їх третім особам, не зацікавлений у збережені облікової документації. Коли наближається час для надсилання документів, виявляється, що він може подати бухгалтерські документи (рахунки) без звітів за минулі роки роботи. Ми вважаємо, що в інтересах платника податків важливо зберігати інформацію, пов’язану з минулими роками. Для дотримання регламентів, ділові записи повинні зберігатися протягом 10 років.

Особливо необхідно зберігати:

  • рахунки про доходи та витрати 
  • банківські виписки із зазначенням понесених витрат та надходжень за надані послуги
  • імена та адреси працівників (імена контактних осіб, контактні дані)
  • інформація про послуги (місця їх роботи та робочий час)
  • документи, що містять домовленості щодо наданих послуг (укладаються між підприємцями та клієнтами)

Збереження вище перерахованих документів буде у пригоді, не тільки при перевірці будь-якої служби, але і, як відомо, позбавить питань з боку інших фірм.

Leave a Reply