Все більше людей орієнтуються на кращу заробітну плату та можливості кар’єрного зростання. Тому багато з них вирішують зареєструвати фірми в Німеччині. У Німеччині дуже популярно вести одноособове приватне підприємство (Gewerbe). Цим терміном позначають самостійну діяльність, спрямовану на отримання прибутку. У Німеччині вільна торгівля як правило, застосовується відповідно до Закону про бізнес. Це означає, що зареєструвати бізнес може кожен. Однак для даного Gewerbe не може бути винятків чи обмежень. Усі види виробничо – переробної діяльності в торгівлі та ремеслах зараховуються як Gewerbe. До цієї групи входять, наприклад особи які доглядають за людьми похилого віку або працівники будівельної галузі. Під час ведення бізнесу виникає багато питань. Вони можуть бути суперечливими.
Міф 1. Мені не потрібно розраховуватися з Gewerbe в Німеччині, якщо я не маю доходу?
Кожна особа, яка зареєструвала підприємницьку діяльність, зобов’язана врегулювати її. Вона повинна сплатити податок, навіть якщо вона не отримала жодного доходу або зазнала збитків. Навіть після виїзду з Німеччини та повернення в Україну підприємець все одно буде обтяжений розрахунковими зобов’язаннями. Це відбувається, якщо його не зняли з реєстрації. Податкову декларацію необхідно подати до німецької податкової інспекції до 31 липня наступного року. Нехтування вимогами відомства щодо подання податкової декларації може мати жахливі наслідки. Якщо він не виконає вимоги, Finanzamt може вжити подальших заходів і накласти штраф.
Міф 2. Дохід від роботи та дохід від Gewerbe в Німеччині можна розраховувати окремо.
Часто люди, які працюють у Німеччині вказують у податкових деклараціях лише свою заробітну плату. Вони забувають про необхідність показувати доходи та витрати отримані від Gewerbe. Вони вважають, що для неї слід зробити іншу заяву. Це серйозна помилка. Відповідно до нормативно – правових актів усі доходи, оподатковувані податком на прибуток, мають бути включені до податкової декларації. Вони включають дохід, наприклад від пенсії за вислугу років, трудового договору або підприємницької діяльності. Також там слід відображати прибутки, отримані в інших країнах.
Міф 3. Якщо мій заробіток Gewerbe не перевищив неоподатковувану суму - я не буду платити податок?
Щоправда, Steuerfreibetrag (неоподатковувана сума) в Німеччині висока. У 2022 податковому році вона становила 10 347 євро. Однак, незважаючи на менший дохід ми будемо платити податок за певних обставин. Найчастіше – це відбуватиметься тоді, коли окрім операційного доходу, ми також досягли високих доходів в Україні. Якщо фірма зареєстрована в Німеччині, особа отримує відшкодування податку.
Міф 4. Після створення компанії в Німеччині я отримаю відшкодування податку.
Багато податкових фірм рекламують свої послуги для відшкодування податків. Термін глибоко укорінився в свідомості людей. Навіть ті, хто працює в Німеччині, які не сплатили податок на прибуток, очікують, що його повернуть. У разі ведення бізнесу в Німеччині авансовий податок на прибуток не сплачувався. Після розрахунку в кращому випадку можна очікувати, що податкове рішення дорівнюватиме нулю. Можливо, вам також доведеться заплатити податок. Пам’ятайте, що час очікування податкового рішення різний. Багато в чому це залежить від податкової, куди направили наше розрахування. Під час подання Einkommensteuererklärung, Umsatzsteuererklärung та Gewerbesteuererklärung, вам слід очікувати трьох податкових рішень. Якщо сплата податку на прибуток велика, окремо можна отримати т. зв. Vorauszahlungsbescheid.
Можливе повернення можна очікувати лише в двох ситуаціях:
- підприємець, крім операційного доходу, отримав дохід за трудовим договором у Німеччині;
- через велику податкову надбавку у попередньому році податкова зобов’язала підприємця сплатити аванси.
Міф 5. Коли я отримую орієнтовне рішення видане податковою, мені більше не потрібно зводити рахунки?
Часто платники податків, які не розрахували податок, дивуються, коли отримують рішення за посадою. Орієнтовне рішення є наслідком неподання податкової декларації. Оскільки податкова інспекція не отримала податкову декларацію, вона сама здійснює розрахунок на підставі відомих їй доходів та розрахункових доходів. Проблема в тому, що кошторисне рішення не включає витрати та відрахування. У такому випадку сума доходу/приходу може відрізнятися від реальної. Тому, незважаючи на прийняте рішення, платник податків все одно зобов’язаний подати податкову декларацію. Однак спочатку він повинен сплатити податок, нарахований податковою. Однак, якщо для цього є підстави, ви можете попросити призупинити стягнення боргу.
Міф 6. Мені не потрібно подавати декларацію, якщо я не є платником ПДВ?
Підприємець повинен подати річну декларацію з ПДВ (так звану Umsatzsteuererklärung), якщо:
- є приватним підприємцем, який сплачує ПДВ,
- звільняється від сплати ПДВ.
Звільнення від ПДВ означає ведення Gewerbe на основі т. зв. Kleinunternehmerregelung. Повна податкова декларація вимагає подання принаймні двох податкових декларацій: податку на прибуток і ПДВ. За певних обставин податкова може також вимагати декларацію від Gewerbesteuer (так званого Gewerbesteuererklärung).
Міф 7. Витрати не впливають на розрахунок податків.
Врегулювання підприємницької діяльності може включати багато витрат, пов'язаних з її веденням. Це паливо, інтернет, придбання спецодягу, всіляких інструментів, засобів для чищення тощо. Слід пам’ятати, що витрати на ведення бізнесу в Німеччині повинні бути «надійними». Це означає, що вони мають бути підтверджені відповідними документами, рахунками-фактурами, чеками. В іншому випадку Finanzamt може їх відхилити. Тому важливо вести записи про підприємницьку діяльність. Документи повинні зберігатися до 10 років. Безсумнівно, витрати можуть вплинути на ефективність відшкодування податку. Тож включімо їх у вашу податкову декларацію. Якщо вас цікавить розрахування, оформіть необхідні документи. Розрахунок податків – досить широка тема. Не дивно, що у вас можуть виникнути додаткові запитання. Запрошуємо Вас до користання з наших послуг!